- непрацездатність
- -ності, ж.1) Стан за знач. непрацездатний.••
По́вна непрацезда́тність — стан людини, коли вона внаслідок захворювання (травми) не може і не повинна виконувати роботу.
Частко́ва непрацезда́тність — стан людини, коли вона може виконувати попередню роботу, але не в повному обсязі чи у полегшених умовах.
2) Стан об'єкта, при якому значення хоча б одного параметра, що характеризує здатність виконувати задані функції, не відповідає вимогам нормативно-технічної і/або конструкторської (проектної) документації.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.